КЗ ЛОР «Лопатинська спеціальна школа» здійснює свою освітню діяльність на виконання Закону України "Про освіту" (Закон N 2145-VIII) та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року N 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти" (Постанова N 1392), наказу Міністерства охорони здоров'я України від 20.02.2013 N 144 (Правила N 144), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за N 410/22942 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів", наказу МОН «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» від 20.02.2002 № 128, Положення про спеціальну школу, затвердженого наказом Міносвіти від 06.03.2019 № 221, наказів МОН №627 від 12.06.2018р., №814 від 26.07.2018р. , № 693 від 25.06.2018р. , № 917 від 02.07.2019р., а також Статуту школи.

Тип навчального закладу – спеціальна школа.

Мова навчання – українська.

Кількість класів початкової школи –4 класи, основної школи – 5 (5, 6, 7,8,10) класів, дошкільна група компенсуючого типу.

Кількість виховних груп продовженого дня – 8, відповідно клас-група крім 10 класу, так як кількість дітей на очній формі навчання - 5, тому вони об»єднані з дітьми 7 класу. У п»ятницю групи продовженого дня немає так як на вихідні дні діти роз»уїжджаються додому. Поділ дітей на виховні групи у пансіоні відповідає 6 групам, також створено 3 виховні групи на вихідні та святкові дні (крім канікул), так як у зв»язку з воєнним станом та нозологією дітей більше дітей залишаються у школі, згідно поданих заяв від батьків, та з погодження служби у справах дітей.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, який поданий у рамках навчального плану

- очікувані результати навчання здобувачів базової середньої освіти з інтелектуальними порушеннями подано у Типовій освітній програмі,

- перелік корекційно-розвиткових програм, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого та другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Робочий навчальний план на 2023– 2024 навчальний рік складено:

-за типовими освітніми програмами для 1-2 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із порушеннями інтелектуального роз витку(розроблену під керівництвом Чеботарьової О.В.; затвердженими наказом МОН від10.09.2022р. наказ № 836.

-за типовими освітніми програмами для 3-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із порушеннями інтелектуального роз витку(розроблену під керівництвом Чеботарьової О.В.; затвердженими наказом МОН від10.09.2022р. наказ № 836.

- для 3 класу (помірники) за типовою освітньою програмою для спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із порушеннями інтелектуального розвитку від 26 07 2018 р. № 814

- для 5-6 класу за типовими освітніми програмами для спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами затвердженими наказом МОН від 07.12.2021р. наказ № 1317.

- Для 7-10 кл. за типовими освітніми програмами спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами затвердженими наказом МОН від 12.06.2018р. наказ № 627.

Враховуючи особливості розвитку, інтереси, індивідуальні освітні потреби учнів 1-4 класів, а також рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення спеціальної школи, години варіативної складової розподілені так: – укр.мова – по 1 год у 1-4 класах, математики по 1 годині та розвиток мовлення у 2-3 класі-комплекті - 1 год. розвитку мовлення. У 3 класі для дітей з помірною відсталістю години варіативної складової розподілнеі так: формування елементарних математичних уявлень -2 год., формування навичок читання та письма - 3 год., СПО - 1 год., Цікавий світ Монтессорі 1 год. У 5 - 10 класах додаткова година ровідведена для викладання предмета - українська мова. Також у нашій школі є гурток «Умілі ручки».

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової та основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. До ключових компетентностей належать:

1) володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного 4 спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною мовою, що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі, формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, отримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активності навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних та внутрішньо предметних зв’язків, а саме:

змістово-інформаційних

операційно діяльнісних і організаційно-методичних.

Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Державний стандарт початкової освіти складається з освітніх галузей: «Мовно-літературна», «Математика», «Природнича Соціальна і здорава збережуюча Громадська та історична», «Мистецтво», «Технологічна, Інформатична», «Мистецька», «Фізкультурна». Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується через навчальні предмети "Українська мова та літературне читання". Освітня галузь "Математика", реалізуються через навчальний предмет "Математика", «Природнича Соціальна і здоравязбережуюча Громадська та історична» реалізується через навчальний предмет «Я досліджую світ».Освітня галузь «Технологічна Інформатична» реалізується навчальним предметом «Трудове навчання», Освітня галузь «Мистецька» реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво". Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується окремим предметом "Фізична культура».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку (легкого ступеня) початкової ланки школи ( 1-4 класи) здійснюється за рівнями навчальних досягнень (І - початковий, ІІ – середній, ІІІ – достатній ) та критеріїв оцінювання навчальних досягнень, відповідних їм диференційних балів з кожного навчального предмета, та підлягають вербальному, формувальному оцінюванню з усіх предметів інваріантної складової «Математика», «Українська мова», «Природознавство», «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання», а також з усіх предметів варіативної складової. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягненьучнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня вперше розроблено диференційовані рівні навчальних досягнень (І – початковий, II – середній, III – достатній), які характеризують особливості життєвої компетентності та обумовлюють їхню соціалізацію.

Такі предмети із варіативної частини як СПО, ритміка будуть включені у розклад, так як діти можуть відвідувати навчальні предмети усім класом.

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається з семи освітніх галузей "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров'я і фізична культура".

Освітня галузь "Мови і літератури" в навчальних планах реалізується через навчальні предмети: "Українська мова", "Українська література". Освітня галузь "Математика" реалізується через навчальні предмети: "Математика". Освітня галузь "Природознавство" реалізується через навчальні предмети: "Природознавство" та "Географія" "Фізика і хімія в побуті». Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується через навчальні предмети: "Історія України" "Я у світі" (5 клас). Освітня галузь "Мистецтво" реалізується через навчальні предмети: "Образотворче мистецтво" та «Музичне мистецтво». Освітня галузь "Технології" реалізується через навчальні предмети "Трудове навчання", "Інформатика". Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується навчальними предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Фізичний розвиток учнів забезпечується шляхом проведення уроків фізичної культури, занять з ритміки, лікувальної фізичної культури.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня у 5 класі за 1 семестер здійснюється рівнево, за 2 семестер - бально. У 6-10 класів здійснюється бально з усіх предметів інваріантної складової: «Українська мова», «Українська література», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Географія», «Історія України», «Інформатика», «Фізика і хімія у побуті», «Основи здоров’я», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Фізична культура», «Трудове навчання».

Навчальні досягнення учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня оцінюються вербально. При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння елементарних знань і вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку є поточне, тематичне та підсумкове.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

N з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною мовою (і рідною - у разі відмінності, українською жестовою або за допомогою альтернативних засобів спілкування)	Уміння: (самостійно або за допомогою) ставити запитання та розпізнавати проблему; робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати та перетворювати тексти задач письмово, грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень, поповнювати свій активний та пасивний словниковий запас. Ставлення: розуміння чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.
2	Математична компетентність	Уміння: (самостійно або за допомогою) оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об'єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв'язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати та досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язання математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації.
3	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: (самостійно або за допомогою) розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища та процеси; користуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови наук, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей у сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.
4	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: (самостійно та за допомогою) структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв'язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв'язання математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.
5	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: (самостійно та за допомогою) визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.
6	Ініціативність і підприємливість	Уміння: (самостійно та за допомогою) вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії практичності, ефективності з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв'язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди - це особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).
7	Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: (самостійно та за допомогою) висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; повага до прав людини. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.
8	Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: (самостійно та за допомогою) висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог (в тому числі за допомогою української жестової мови, альтернативних засобів спілкування), національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування та взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.
9	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: (самостійно та за допомогою) аналізувати та оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні та соціальні наслідки рішень. Ставлення: усвідомлення взаємозв'язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне, бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально практичних робіт). Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Інваріантна складова навчального плану обов’язково включає години корекійно-розвиткової роботи, яка спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами; розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості; формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі; 10 створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенції.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначений з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

- Цілеспрямоване формування пізнавальної діяльності: розвиток сенсорно-перцептивної діяльності та формування еталонних уявлень; формування мисленнєвої діяльності у взаємозв’язку з мовленнєвим розвитком; розвиток розумових здібностей шляхом опанування дій заміщення та наочного моделювання в різних видах діяльності (навчальна, предметно-практична); розвиток творчих здібностей.

- Формування навчальної та предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів): цілеспрямоване формування навчальної діяльності: вміння програмувати, контролювати, регулювати й оцінювати результати виконання завдань; всебічний розвиток предметно-практичної діяльності.

- Корекційний розвиток емоційно-вольової сфери: формування здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки; подолання вже сформованих негативних якостей особистості; попередження й усунення афективних негативних відхилень у поведінці.

- Розвиток мовлення. Розвиток усного мовлення шляхом корекції порушень звуковимови, одночасно з формуванням фонематичних процесів; розвиток лексики й граматичного ладу мовлення; розширення активного та пасивного словникового запасу, уявлень про довкілля в процесі мовленнєвої й пізнавальної діяльності; формування управління й узгодження слів у реченні, зв’язного мовлення; ініціацію контакту, взаємодію та підтримування спілкування зі значущими дорослими та однолітками. Формування писемного мовлення у процесі: розвитку фонематичного, складового аналізу й синтезу; становлення синтетичних прийомів поскладового читання; формування мотивації оволодіння графічним зображенням букв й розвиток смислового програмування письмового висловлювання; формування мовних операцій. 5. Розвиток психомоторики. Формування рухових вмінь та навичок; розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості; розвиток відчуття ритму; розвиток правильної постави, ходи, грації, рухів; розвиток загальної та дрібної моторики; розвиток моторних функцій і дихання.

Основними завданнями корекційно-розвиткової роботи є:

1. Формування особистісних якостей дитини, розвиток і корекція всіх психічних процесів, сприяння психологічної адаптації та соціальної реабілітації дітей.

2. Розвиток та подолання порушень усного та писемного мовлення.

3. Корекція та розвиток рухових порушень та недоліків фізичного розвитку, формування вмінь диференціювати рухи відповідно до ступеня мускульних навантажень, темпу рухів, підпорядкування рухів музиці.

Основні напрями корекційно-розиткової роботи: розвиток мовлення, соціально-побутове орієнтування, лікувальна фізична культура, ритміка. Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти закладу освіти: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель фізичної культури, вчитель музичного мистецтва.

Спираючись на Санітарний регламент від 25.09.2020 N 2205 для закладів загальної середньої освіти Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р.за № 1111/35394Відповідно до абзацу десятого частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», абзацу третього підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти
ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі 35 хвилин, у 2-3 класах - 40 хвилин, у 5-10 класах 45 хвилин. Тривалість перерв між навчальними заняттями для учнів 1-4-х класів не менше 15 хв., 5-10 класів – не менше 10 хв., великої перерви – 30 хв. (для прийому їжі). Упродовж навчальних занять, які поєднують у собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи і системи і на весь організм в цілому, проводяться вправи з рухової активності для зняття локального стомлення і вправи з рухової активності загального впливу. Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час проходить не більше 1 години у 3-5 класах та 1,5 години у 6-9 класах, 2 години – у 10 класі. Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час. У групах подовженого дня в учнів початкової школи прогулянка на відкритому повітрі становить не менше ніж 1,5 години протягом дня (за умов зовнішньої температури повітря не нижче 10 °С).

Харчування

Керівник закладу, забезпечує учнів якісною, повноцінною та корисною їжею відповідно до норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591, Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року № 242/329, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за № 661/10941. Медичний працівник здійснюють щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять, умовами їх зберігання, дотриманням термінів реалізації і технології виготовлення страв, дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в їдальні (харчоблоці), фактичним виконанням меню за меню-розкладом, що містять кількісні дані про рецептуру страв. Працівники їдальні (харчоблоку), забезпечені санітарним і спеціальним одягом та необхідними умовами для дотримання правил особистої гігієни.

Медичне обслуговування

Наша школа укомплектована кваліфікованими медичними працівниками. Учні проходять медичний огляд відповідно до Схеми періодичності обов’язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682 «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089. Періодичні огляди на педикульоз здійснюються медичним працівником відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 березня 1994 року № 38 «Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом». Всі учні обов’язково оглядаються після канікул та у подальшому – вибірково, за епідемічними показаннями. Формування гігієнічних знань, умінь і навичок учнів, засад здорового способу життя забезпечується закладами освіти у рамках освітнього процесу відповідно до державних стандартів освіти, а також із залученням медичних працівників і батьків, інших законних представників учнів.

ПОГОДЖЕНО

Педагогічною радою

Протокол № 1 від 31.08.2023р.

КЗ ЛОР "Лопатинська спеціальна школа"

Освітня програма

Затверджую